Місто Острог розташоване на південному
сході Рівненської області у межиріччі річки Горинь та її притоки Вілії.
Колись це місто входило в п’ятірку найбільших в Україні, а нині Острог
– провінційний райцентр із кількістю населення в 15 тисяч осіб. В
економічному плані місто знаходиться в тіні розташованого неподалік
(але в Хмельницькій області) поліса енергетиків Нетішина (і відповідно
Хмельницької атомної електростанції). Хоча за туристичним потенціалом
ці два міста-сусіди порівняти дуже важко.
Острозький замок. Фото Максима Горпенюка
Історія Острога почалася ще в часи
Київської Русі. Ймовірно тоді й з’явилася назва „Острог” (в
давньоруській мові острогами називали укріплені населені пункти), хоча
місто називали ще й Острогобором та Остророгом.
Перша письмова згадка про Острог
датується 1100 роком. Місто входило до складу Володимиро-Волинського
князівства, а з 1199 року до Галицько-Волинського князівства.
У 14 столітті князь Данило Острозький,
племінник князя Данила Романовича, заснував на крутому пагорбі на
річкою Вілія замок, який у майбутньому став резиденцією родини
Острозьких. Це були одні із найбагатших магнатів на території України
(якщо не найбагатші). У 17 столітті на землях роду було розташовано 24
міста та понад 400 сіл, але розбудова Острога почалася раніше.
Найбільше зусиль до цього доклав останній православний представник роду
– Василь-Костянтин Острозький (1526-1608). Саме на його кошти було
створено греко-слов’янську школу, яку нині називають академією і
вважають першим ВУЗом в Україні. При школі було відкрито друкарню в
якій працював відомий друкар Іван Федоров. В ній було надруковано
„Буквар” та „Острозьку біблію” – перший повний варіант біблії
перекладений на східнослов’янську мову.
Острозький замок. Наполеон Орда
Острог був одним із головних форпостів
Речі Посполитої. Міський замок почали будувати у 14 столітті. Від тих
часів збереглася «Вежа Мурована» (донжон – останній рубіж оборони). Її
заклав засновник роду Острозьких – Данило. В подальшому вежа, яка
одночасно служила і князівським житлом, неодноразово добудовувалася.
Зараз у «Вежі Мурованій» розміщується краєзнавчий музей.
У 15 столітті князь Василь Острозький
(Красний) збудував поряд із церквою Богоявленський собор. Храм входив у
систему оборонних мурів тому його північна стіна має товщину у 3 метри.
В подальші часи собор неодноразово перебудовували (останній раз у
1887-1891 рр.).
Вежа Мурована
Вежа Нова (Кругла)
Радянські часи були нелегкими для
Богоявленського собору, та і перші роки незалежності пережив він досить
складно. Вже на зламі століть храм (я був вперше у замку в 1999-му,
собор якраз стояв у риштуваннях), як і весь комплекс Острозького замку
було реставровано і зараз його золоті куполи блищать ну просто як нова
копійка.
Василь-Костянтин Острозький збудував у
замку ще одну башту Нову (ще її називають Круглою). Хоча деякі
дослідники кажуть що будівництво башти було почате раніше – ще у 15
столітті, а Василь-Костянтин її лише добудував.
Богоявленський собор
Внутрішня територія замку входить нині
в історико-культурний заповідник. Вона обмежена двома вежами а над
входом височіє дзвіниця збудована у 1905 році.
Василь-Костянтин Острозький був
Білоцерківським та Вінницьким старостою, Київським воєводою та єдиним
сенатором у сеймі православного віросповідання. Але його дружина була
католичкою. Католицтво прийняв і його син та спадкоємець Януш, який
фактично став прокляттям для роду, адже дуже зневажливо ставився до
православної віри і козаків та спровокував перше всенародне повстання
(див. повстання Косинського), яке переросло у безнастанну боротьбу
українців із поляками. Після смерті Януша (1620 р.) династія Острозьких
припинилась.
Надбрамна дзвіниця замку та Луцька брама міських укріплень
Кінець розквіту міста Острог настав у
період україно-польської війни 1648-1654 рр. Саме тоді козаки штурмом
захопили замок Острозьких та зруйнували його. Тривалий час після цього
замкові споруди стояли в руїнах.
Острозький замок займав головне місце в
укріпленнях Острога. Але він був лише частиною укріплень міста, яке
оточували потужні мури та башти. Із башт міських укріплень збереглися
зведені у 15-16 століттях Луцька надбрамна башта (зараз у ній музей
книги та книгодрукування) та Татарська. Остання була названа відповідно
до назви району міста заселеного переважно татарами. Нині вона
перебуває в не найкращому стані.
Крім перерахованих вище споруд в
Острозі збереглися Успенський костьол (збудований у 15 столітті,
перебудований у 19-му, раніше був костьолом домініканського монастиря),
костьол капуцинів (1758 рік), синагога (17 століття) та деякі інші
старовинні будівлі.
Грецько-слов’янська школа (Острозька
академія) заснована Василем-Костянтином Острозьким була першим значним
навчальним закладом в Україні. Тут в різні часи вчились: гетьман Петро
Конашевич-Сагайдачний, архімандрит Києво-Печерської Лаври Єлисей
Плетенецький, митрополит Київський Іов Борецький, ректор Київської
Братської школи Милетій Смотрицький, Луцький єпископ Ісая Борискевич та
один із засновників Києво-Могилянської академії, митрополит
Києво-Печерської Лаври Захарія Копистянський.
Острозька академія перестала існувати у
першій половині 17 століття. У 1636 році будівлю академії було
розібрано за наказом внучки Василя-Костянтина Острозького яка була
католичкою. Указом Президента України від 12 квітня 1994 року
розпочалося відродження Острозької академії, а указом від 30 жовтня
2000 року університету «Острозька академія» було надано статус
національного. Острозька академія розміщуєтьсяя у будівлях колишнього
монастиря капуцинів зведених у другій половині 18 століття.
|